Журналіст Віктор Трегубов у своїй публікації вчергове попрощався з книжками. Дійсно, українці різного віку стали читати менше. Згідно з даними соціологічного опитування, яке провела компанія Research & Branding Group в листопаді 2019 року, переважна більшість українців (57%) книжок не читають зовсім. Ця проблема видається мені важливою з точки зору інтелектуальної еволюції нашого і глобального суспільства. Зараз, в якості однієї з причин її виникнення, я хочу згадати про так зване кліпове мислення, яке притаманне, переважно, молодим людям. У зв’язку із чим пропоную до уваги деякі положення з моєї книжки про неоконсерватизм як спосіб прогресивного мислення (до речі, книжку можна придбати за посиланням).
Інформаційна епоха надає багато переваг, натомість пропонуючи користувачам своєрідний квест: знайти серед сотень гігабайтів інформації потрібну і корисну. Психіка сучасної людини змушена адаптуватися до умов постійних інформаційних перевантажень. Щоб незнайомі люди не втратили до вас інтерес, слід укластися в кілька хвилин. Дійсно, комунікативне значення коротких повідомлень постійно зростає. Думаю, що з цього приводу не варто навіть проводити дослідження, кожен з нас погодиться з наявністю такої тенденції. Інформаційний потік, що виливається на сучасну людину, стає більш інтенсивним, так що часу на кожну тему окремо залишається все менше. Для багатьох усі життєві установки й процеси замінюють соціальні мережі та сайти для перегляду відео.
Ще у 90-х роках минулого століття Елвін Тоффлер, один з авторів концепції постіндустріального суспільства, сформулював поняття «кліпового мислення». Він писав про культуру майбутнього, засновану на «нескінченному мерехтінні інформаційних відрізків», і підкреслював, що така подача підходить людям «відповідного менталітету». Кліпове мислення реагує тільки на «гучну» інформацію, що супроводжується візуальним рядом або звуковими ефектами. Людину з таким типом мислення важко залучити до тривалої та змістовної дискусії. Вона досить швидко втрачає інтерес до теми, робить висновки по першому враженню і не схильна поглиблюватися в деталі, посилаючись на власні «авторитетні» джерела.
Для кліпового мислення має значення те, що ефектно і зручно користувачеві. Комплексна картина з елементарною аналітикою не в пріоритеті, вона відсувається на периферію перевантаженої інформацією свідомості. Важливі тільки фрагментарні образи, ефектні слова і провокативні паралелі, що з’являються і сформульовані тут і зараз. Правим вважається не той, хто надає аргументи своєї правоти, а той, хто переконливіше і яскравіше про це заявляє. Можна звинуватити мене в надмірній упередженості, але подібний стан свідчить про деградацію homo – у його сучасного виду, як і представників тваринного світу, освоєння життя відбувається за допомогою набору примітивних дій.
Усі важливі події в нашій історії, орієнтовані на творення і розвиток прав людини, відбувалися завдячуючи консервативному і неоконсервативному, тобто системному мисленню, що має багато переваг. Володар такого мислення прагне вибудувати у своїй свідомості комплексну картину світу. Співвідносить з нею кожен новий факт або аргумент, і саме так оцінює його важливість. На цій основі робиться критичний аналіз і приймається переважно правильне рішення. Такий тип мислення вкрай важливий для представників класичних професій: поліціянт, лікар, інженер.
Постійний та інтенсивний потік інформації, низький рівень телебачення та електронних видань, спрощені форми інформаційної взаємодії – все це ускладнює розвиток у підлітка системного мислення, навичок концентрації уваги, аналізу інформації. Ці якості вкрай важливо розвинути в підлітковому віці, оскільки в студентські роки ми вже «заточені» на тривале і поглиблене вивчення важливих для нас предметів. Сьогодні психологи, які працюють у сфері освіти, констатують стрімке збільшення числа людей, які, підростаючи, зберігали ознаки кліпового мислення. Коригування програм навчальних закладів та розробка нових методик навчання і виховання не дають ніякого ефекту, оскільки більшу частину часу дитина проводить в атмосфері поглинання інформації, що його оточує, яка часто низької якості.
Щобільше, «підсаджена» з малих років на гаджети молодь швидко втрачає інтерес до науки, оскільки для того, щоб досягти певних наукових висот, зробити відкриття, необхідна велика самовіддача, самозречення, що неможливо уявити при сучасному ритмі життя. Відомі всьому світу вчені, такі як Ісаак Ньютон, Чарльз Дарвін або Альберт Айнштайн, почали цікавитися наукою ще в дитинстві – їм було не на що відволікатися. Що там говорити, світ змінився до невпізнання: смартфони та інші високотехнологічні гаджети спрощують наше життя, мало мотивуючи на пошук істини. Великі відкриття в цьому світі монополізовані кількома корпораціями, а талановиті самоучки, такі як Ілон Маск, є скоріше винятком з правил.
Кліпове мислення, яке дісталося вже дорослій людині як наслідок неконтрольованого використання потоків інформації, призводить до негативних явищ. Саме з цим слід пов’язувати зростання популізму в європейських країнах і обрання на керівні посади малопрофесійних людей. Причиною більшості сучасних конфліктів, що виникли в епоху інтернету, є розрізнене мислення споживачів інформаційного продукту низької якості. З такою кашею в голові складно вибирати грамотних політиків, здатних підтримувати та вдосконалювати міжнародні механізми глобальної безпеки.
Поширення кліпового мислення як реакція на ритм життя, що постійно прискорюється, змінює і норми соціальної поведінки. Загальноприйняті форми комунікації, засновані на етикеті спілкування, стрімко спрощуються. Найстрашніше те, що поступово відбувається спрощення самої людини. В якомусь сенсі людство входить у фазу регресу у своєму розумовому розвитку. Інтелект залишається привілеєм вузького кола фахівців, які працюють в лабораторіях або виробничих компаніях. Особливо зниження інтелекту спостерігається у сфері вищого державного управління, де все частіше можна зустріти недовчених співробітників. Основною причиною цього є недбале ставлення молодих людей до навчання, що, своєю чергою, обумовлено поширенням кліпового мислення і нездатністю впорядкувати розумові процеси. Сьогодні цьому тотальному спрощенню може протистояти тільки неоконсервативний погляд на плин часу і суть речей. Вирішення глобальних завдань, від яких залежить порятунок людства, під силу тільки розумним людям. Не можна не помітити, що багато людей в Європі поступово скорочують своє перебування в мережі, а деякі й зовсім відмовляються від гаджетів, вважаючи за краще реальний світ. Така важлива сфера, як освіта, не повинна поглинутися віртуальним простором. Спеціальні навчальні платформи не вирішують завдання опановування якісними навичками, вони корисні для отримання додаткової для професійного становлення інформації. Молодим людям слід орієнтуватися на класичні форми освіти, так необхідні для формування розумної та цілісної особистості. Дитина, яка цілодобово витріщається в монітор, подорослішавши, з великою долею ймовірності виявиться нездатною для вирішення важливих завдань і буде задовольнятися примітивною і низькооплачуваною роботою.
Переходь на мій Телеграм-канал, читай захоплюючі пости без цензури!
